Допомагаємо брендам рости. Як компанія Rivne Flex змогла налагодити стабільну роботу під час війни та як планує розвиватись
Читати статтю на сайті NV - Інтерв'ю для NV засновника та CEO Rivne Flex Миколи Лівшука
Засновник компанії з флексодруку та виготовлення упакування Rivne Flex Микола Лівшук розповів про збільшення об’ємів випуску продукції у півтора рази, подальше розширення виробництва та плани з переробки полімерної плівки
Ще шістнадцять років тому підприємець Микола Лівшук займався виробництвом бакалійних товарів. Вирішивши самостійно друкувати для них етикетки, він придбав перший портативний станок - з того часу й почався його шлях в індустрії флексографії (сучасна технологія нанесення зображення та тексту на гнучку поверхню).
Згодом друк упаковки став основним бізнесом підприємця, а проєкт, яким на початку займалось троє людей, виріс до одного із п’яти найбільших українських підприємств у галузі флексографічного друку. На сьогодні компанія з міста Рівне виробляє рулонну упаковку та пакети для товарів різних індустрій. А клієнтами Rivne Flex є більше 200 компаній, серед яких “Житомирські ласощі”, “Галицькі традиції”, комбінат “Придніпровський” (ТМ “Злагода”), “Ярич”, “Любисток” та інші. Навіть попри війну команда Rivne Flex змогла наростити виробництво в півтора рази та виконати усі замовлення вчасно. Це рідкість, враховуючи нестабільну ситуацію у країні через повномасштабну війну. Як компанія пережила перший рік після російського вторгнення, яким чином вдалось втримати команду, збільшити випуск продукції та як Rivne Flex планує розвиватись й приділяти увагу ініціативам корпоративної соціальної відповідальності – в інтерв’ю розповів Микола Лівшук.
Як повномасштабна війна вплинула на діяльність Rivne Flex і загалом на сегмент гнучкої упаковки, в якому ви працюєте? З якими найбільшими викликами компанія зіткнулась?
Війна Росії проти України катастрофічно вплинула на увесь український бізнес. На жаль, багато наших колег-виробників зі сходу України з початку війни тимчасово припинили свою діяльність. Захід став своєрідним виробничим тилом. І це стосується не тільки нашого підприємства.
Особливо складно було в перший тиждень після вторгнення, коли зупинилось усе. Пам’ятаю, як нас всіх, виробників, зібрали на нараді у Рівненській обласній військовій адміністрації, аби мотивувати рухатись вперед. Компанія Rivne Flex не працювала лише три дні. Чому вже 27-28 лютого ми змушені були запустити заводи? Бо ми виготовляємо упаковку для продуктів харчування. Бо ми також несемо відповідальність за продовольчий сектор країни, за те, чи потраплять продукти харчування чи продукти першої необхідності, зокрема й гуманітарна допомога, до людей з різних регіонів України. Були й випадки затримки у доставці сировини, тоді ми домовлялись із клієнтами щодо більш простого і швидкого дизайну, без малюнків, і були випадки, що ми друкували просто слова «цукор» чи «гречка» на упакуванні. В ті моменти реклама продукту відійшла на другий план - найголовнішим завданням було зберегти властивості продукту та якомога швидше відправити його споживачам.
Загалом і інших викликів під час війни було багато: переорієнтація постачальників на європейські ринки, зміни на багатьох етапах виробництва, призупинення діяльності партнерів, проблеми з електропостачанням. Проте вони зробили команду Rivne Flex ще сильнішою.
Як змінилась ситуація за рік після початку війни? Чи звертаються до вас нові клієнти?
Насамперед головною задачею на той період було підтримати постійних клієнтів, які працюють із нами вже 10-15 років. Щоправда, ми з партнерами (так я називаю клієнтів) пройшли багато різних етапів ще й до війни - кризи, коливання валюти, COVID-19. Щодо організації самого виробничого процесу, то на першому етапі після початку війни дефіцит матеріалу складав більш ніж 50%. Однак ми не сиділи без діла, впорались із цим і створили двократний запас. Виробники швидко дізнались, що у нас є сировина і ми продовжуємо працювати.
Кількість замовлень поступово зростала, зокрема з’являлись нові клієнти зі сходу чи півдня України, і треба було думати про збільшення виробництва. Після того, як проаналізували наші слабкі місця, змогли збільшити випуск продукції на 20-30%. І цей процес продовжується. Зараз ми вийшли на 150% від потужностей 2021 року та взяли на роботу додаткових співробітників.
Ви змінювали процеси, щоб досягти таких результатів?
Так. Ми також обговорювали це з працівниками, пояснювали, чому це важливо. І, знаєте, це спрацювало. Тому зараз шукаємо додаткові можливості для розширення.
Rivne Flex попри війну працює стабільно
Який зараз асортимент та виробничі потужності наявні в компанії Rivne Flex? Чи плануєте розширювати послуги, купувати нове обладнання?
Зараз компанія Rivne Flex виробляє рулонне упакування та готові пакети різних форм-факторів: пакети саше для сухпайків, гассети - для кави чи чаю, стабіло пакети, пакети із центральним швом, а також дой-паки. До речі, дой-пак, стійкий пакет з гнучким дном, який дозволяє стояти йому навіть з легким продуктом, зараз дуже популярний серед виробників. Така розфасовка допомагає зменшити вартість продукції, що важливо для споживачів. Ще один сервіс, який надає Rivne Flex - це ламінація.
Ми допомагаємо компаніям мати красиве «обличчя» та доносити унікальність кожного бренду через якісне й привабливе упакування. Нам важливо гнучко реагувати на вимоги ринку, адже наші клієнти розвиваються, проводять ребрендинг, змінюють дизайн етикеток та використовують найновіші розробки. Якщо для нас рулонна упаковка - це кінцевий продукт, то для клієнта - напівфабрикат, бо він має випустити продукт, а потім на своєму обладнанні його запакувати. Тому ми безперервно шукаємо нових рішень, пропонуємо нові матеріали та разом із клієнтом їх тестуємо, а вони - вже підлаштовують під них свій дизайн та асортимент.
Ми ретельно підходимо до вибору технічного обладнання. У своєму арсеналі компанія Rivne Flex має великий “парк” cтанків, серед яких Soma Midi, Soma Optima 820 останнього зразка з функцією нанесення вибіркового матового лаку, різальні машини Soma Pluto, безсольвентний ламінатор Schiavi та інші. Ми не плануємо зупинятись на цьому, а тільки вдосконалюватись, розширювати виробничі потужності, і вже за місяць до нас має надійти додаткове обладнання.
Яку упаковку зараз замовляють найчастіше?
Перші півроку після початку війни – це була упаковка для продуктів харчування, зокрема для макаронів, круп чи хліба. Однак це не стосувалось кондитерських виробів, попит на їх пакування з’явився пізніше, десь у серпні минулого року. Повернулись й виробники спецій.
Технології стрімко розвиваються, як швидко ви їх запроваджуєте у себе? Чи відвідуєте виставки, спостерігаєте за великими рекламними кампаніями за кордоном?
Звісно. Зокрема, з 2021 року Rivne Flex cтала членом Братства Кавалерів Гутенберга (асоціації поліграфістів Європи), активно розпочала кампанію з обміну досвідом з європейськими партнерами, та, на жаль, війна поставила цей процес на паузу. Загалом ми маємо дружні та партнерські відносини з європейськими компаніями, де й виробляються усі складові нашого продукту. Частка імпорту складає 90%. Полімери, фарби, клеї, розчинники – усе поставляється з підприємств, розташованих у країнах ЄС. Тому й технології розвиваються саме там, і виробники розповідають нам про свої досягнення. Вони зацікавлені у співпраці з українськими компаніями, тому що Україна має великий потенціал.
Плани на майбутнє
Ваша компанія займається виробництвом упаковки – сферою, яка привертає увагу активістів, чиновників. Україна посилює контроль за її використанням. Чи плануєте організувати її переробку?
З перших днів створення компанії ми розуміли, що випускаємо продукт, який засмічує навколишнє середовище, і те, як важливо переробляти упаковку. Ми з командою почали приділяти значну увагу питанню сталого розвитку, яке стало однією із наших ключових цінностей. Тому перше, що ми зробили – зайнялись сортуванням виробничих відходів. Через наше виробництво проходить багато полімерної плівки, частина якої піддається первинній переробці, а частина – ні. Ми запустили пілотний проєкт, два роки навчались, експерементували, і тепер - ми переробляємо наші відходи у спеціальні вторинні поліпропіленові гранули, з яких в подальшому створюються корисні побутові речі - відра, фурнітура для меблів, ручки для ножиць тощо. Плануємо вдосконалювати цей напрям та випускати окрему готову продукцію.
Щодо сировини, яка не піддається переробці, ми відвозимо її під Бровари, де утилізують усі подібні відходи за європейською технологією. Від цього виробництва 80% жителів Броварів отримують гарячу воду, а в атмосферу не потрапляють шкідливі речовини. Я сподіваюсь, що в Україні покращиться ситуація з утилізацією та переробкою сміття, і у нас зникнуть сміттєзвалища. Вірю, що це станеться за 5-10 років після нашої перемоги.
Багато українських компаній - Нова пошта, Чорноморка, !Fest та інші відкривають бізнес в Європі. Чи плануєте залучати клієнтів зі Східної Європи?
Так, такі плани присутні, і наша команда активно працює над цим питанням. Ми навіть пробували, співпрацювали із кондитерами, виробниками побутової хімії. Насправді нам, як виробнику поліграфічної продукції, дуже важко вийти на європейський ринок. Бо ми купуємо в країнах ЄС сировину, платимо за її розмитнення 20% ПДВ та 3-5% мита. А потім потрібно вивезти її назад. Через це у європейських виробників ціни можуть бути нижчими.
Однак після приєднання України до ЄС ситуація може змінитись. І не тільки для нас, а і для європейських компаній. Наскільки мені відомо, великі поліграфічні гіганти вже вивчають український ринок і хочуть тут працювати. Проте, на мою думку, наші виробники мають більше переваг – ми швидші, мобільніші, думаємо по-іншому та готові працювати понаднормово. Українські виробники готові виконувати замовлення «на вчора», іноземні – ні.
Чи маєте план розвитку підприємства на найближчі п'ять-десять років?
Він у мене завжди є. Коли я відкривав виробництво поліграфічної продукції 16 років тому, я бачив себе там, куди вже дійшов. І йтиму далі. Незважаючи на війну, минулого року ми інвестували 10 мільйонів гривень у додаткове обладнання.
Також збільшуємо виробничі площі, які зараз складають приблизно 1,5 тис. кв м. Нам потрібно добудувати ще 1 тис. кв м.
Наша команда - наша сила
Як Rivne Flex вдалось планувати процеси та роботу всередині компанії в період війни? Як мотивуєте співробітників працювати краще в епоху нестабільності?
З початком повномасштабної війни мені як засновнику й керівнику довелося приділити особливу увагу згуртуванню команди. У нас відносно невеликий колектив – усього 60 людей, однак щоб зберегти командний дух, позбутися паніки, я вирішив швидко відновити роботу. Я не звільняв нікого. Ми провели кілька стратегічних сесій, на яких визначили цілі та плани на найближчий період. І ми за ними рухаємося. Звичайно, зараз завжди потрібно бути готовим до гнучкості та швидкої адаптації, але сформовані цілі та плани дозволяють йти в правильному напрямку, зберегти мотивацію, незважаючи на обставини.
Біля 20% ваших співробітників пішли захищати Україну. Чи допомагаєте вашим колегам, можливо, купуєте дрони чи автомобілі?
Я вже не рахую, однак дуже багато грошей виділяємо на фронт. Купуємо автомобілі, дрони, турнікети. Навіть зброю для збиття дронів, та й багато іншого - монокуляри, тепловізори, оптику. Я вже і забув, чи я працюю, чи я волонтер. Допомагаємо всім, чим можемо, як, напевно, і кожен українець зараз.
Щоб ефективно керувати підприємством, потрібно бути у формі. Як ви себе мотивуєте та підтримуєте?
Капітан має останнім піти з корабля. Наш колектив - головна цінність та сила для мене. Бо залізо можна знайти, придбати, попросити, взяти в оренду. Однак усе роблять люди своїми руками.
В Україні зараз складні часи, потрібно докладати максимум зусиль, аби втримувати бізнес. Проте мій девіз, з яким я йду по життю: чим важче для мене - тим краще. Це мене мотивує. За 30 років у бізнесі в мене було багато злетів та падінь. Маю певний досвід, як поводитись у тій чи іншій ситуації, та розумію, як треба вести за собою людей.